Тетіїв Тетиев Тетіївський район

Навіть при найсуворішому і найприскіпливішому аналізі Закону «Про відпустки» не можна не визнати, що він пронизаний прагненням законодавця створити макси­мально сприятливі умови для реалізації працівниками права на відпочинок.

Одним із шляхів реалізації цього права і є від­пустка з подальшим звільненням. Це-нова для українського законодавства про працю пра­вова конструкція. Вона була відома радянсь­кому законодавству, однак право на одержан­ня відпустки з наступним звільненням мали особи, які працювали в районах Крайньої Півночі СРСР і прирівняних до них районах.

Тільки у разі звільнення за порушення тру­дової дисципліни працівник не має права на використання відпуски перед звільненням. Однак реалізація працівниками права на одержання відпустки з наступним звільнен­ням може бути ускладнена внаслідок того, що відповідно до статті 3 Закону «Про відпу­стки» за бажанням працівника йому повин­на бути надана саме «невикористана відпу­стка». Питання про невикористану частину відпустки закон прямо не вирішує. І все ж за­конодавство про працю не суперечить надан­ню з наступним звільненням не всієї відпуски, а її частини, що є пропорційною до часу, відпрацьованого в рахунок робочого року, за який надається відпустка.

Надання відпустки (або її частини) з на­ступним звільненням вигідне працівникам з тієї причини, що в цьому випадку час відпус­тки зараховується до страхового стажу, який дає право на трудову пенсію та від трива­лості якого залежить розмір допомоги з соці­ального страхування, а також до стажу ро­боти, який дає право на одержання щоріч­них основної та додаткової відпусток. У пері­од відпустки, наданої з наступним звільнен­ням, працівник підлягає соціальному стра­хуванню на загальних підставах (як праців­ник, що перебуває у трудових відносинах та знаходиться у відпустці).