Тетіїв Тетиев Тетіївський район

Відповідно до части­ни першої статті 1225 Цивільного кодексу Ук­раїни право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збережен­ням її цільового призна­чення.

Земельний кодекс надає громадянам право на одержання у влас­ність земельних ділянок для чітко визначених цілей: ведення товарно­го сільськогосподарсь­кого виробництва; ве­дення особистого се­лянського господар­ства; будівництва та обслуговування житлового будинку і господарсь­ких будівель; ведення са­дівництва; гаражного бу­дівництва.

Для видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріу­су надається державний акт на право власності на , земельну ділянку, витяг з Державного земельного кадастру про відсутність обмежень (обтяжень) на земельну ділянку, а також витяг з технічної докумен­тації з нормативної грошо­вої оцінки земель.

Не видаються свідоцт­ва про право на спадщину на земельну ділянку на підставі державного акта, зокрема, який містить виправлення, або ж на зе­мельну ділянку, яка нале­жала спадкодавцеві на праві спільної сумісної власності, оскільки нота­ріус може видати свідоц­тво про право на спадщи­ну після смерті одного з  учасників спільної суміс­ної власності лише після виділення (визначення) частки спадкодавця у спільному майні. У цих ви­падках питання щодо оформлення спадкових прав вирішуються спад­коємцями в судовому по­рядку.

Відповідно до Земель­ного кодексу право влас­ності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Статтею 126 ЗК (нова редакція) встанов­лено, що право власності на земельну ділянку посвідчується не тільки дер­жавним актом але і ци­вільно-правовою угодою щодо відчуження земель­ної ділянки, свідоцтвом про право на спадщину.

На державному акті про право власності на земельну ділянку нотарі­ус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну ре­єстрацію прав на нерухо­ме майно та їх обмежень, роблять відмітку про відчуження земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчу­ження.

У разі якщо держав­ним актом на право власності на земельну ділянку було посвідчено право власності на де­кілька земельних діля­нок, відчуження однієї з цих ділянок здійснюєть­ся після виготовлення державного акта, що по­свідчує право влас­ності на кожну з цих ділянок.