Відповідно до ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення, земельну ділянку, що є нерухомим майном, проводиться у разі відсутності у боржника коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу проводиться звернення стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належить боржникові.
Спеціальний порядок відчуження будинку, квартири, приміщення або земельної ділянки пояснюється гуманністю держави, оскільки це майно, зазвичай, використовується для проживання боржника та його сім'ї, ведення домашнього господарства і тому передбачається відчужувати його лише в останню чергу. При цьому звернення стягнення на будинок, квартиру чи земельну ділянку здійснюється лише в разі належності цих об'єктів боржника на праві приватної власності або сумісної власності, коли всі власники є боржниками. Разом з жилим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржникові.
Одержавши документальне підтвердження належності боржникові на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна, державний виконавець накладає арешт шляхом опису. Про накладення арешту на будинок чи інше нерухоме майно, заставлене третім особам, державний виконавець невідкладно повідомляє цих осіб.
У разі відсутності документів, що характеризують об'єкт нерухомості, у зв'язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення таких документів здійснюється у встановленому порядку за рахунок коштів стягувача. Якщо стягувач у 20-ти денний строк, з дня одержання відповідного повідомлення державного виконавця, не авансує витрати на виготовлення документів, що характеризують об'єкт нерухомості, арешт з нього знімається.