Тетіїв Тетиев Тетіївський район

Ліс починається з на­сінини, - розповідає Сер­гій Миколайович. - Ото від насінини і до періоду стиглості деревини ми його й опікуємо. В понят­тя «від насінини до вируб­ки» вкладається час роз­витку лісової культури -від сіянця до віку стиглості залежно від породи де­рева. Тож, як правило, кілька поколінь людей задіяні у процесі вирощення лісу, який, як бачимо, є довготривалим і копітким.

Площа Кашперівського лісництва становить 1627 гектарів. Воно поді­ляється на чотири обхо­ди, роботу яких координу­ють лісники. У штаті є й помічник лісничого, май­стер лісу, бухгалтер, во­дій. Під час сезонних робіт робоча сила залу­чається додатково. Обхо­дом №1, куди входять урочище Кашперівський ліс площею 553 га і уро­чище Кошів - 115 га, опі­кується лісник Валерій Володимирович Панченко. У обході №2 (урочище Чагарі площею 357 га) ку­ратором є Володимир Олександрович Фірсик. Обхід №3 (урочище Телі-жинецький ліс площею 177 га) - це заказник місцевого значення -так звана зона спокою. Його контролює лісник Іван Йосипович Гісса. Обхід №4 (Теліжинецька дуби­на площею 435 га) пере­буває в підпорядкуванні Віктора Миколайовича Томчая. Вирощенням лісокультур займається по­мічник лісничого Ольга Андріївна Телегей. Дов­гий час працюють у ліс­ництві бензопильники Святослав Федорович Камець, Микола Мико­лайович Томчай, Володи­мир Валерійович Панченко, водій Петро Олексі­йович Кришталь.

Завдання лісової галузі виростити цінні породи лісу - дуб, сосну, ясен. Лісництво самотужки зби­рає насіння. У спеціаль­них розсадниках його висівають, вирощуючи сад­жанці різних культур. Од­норічні сіянці потім підко­пують і висаджують на площах суцільних рубок, які перед цим були звіль­нені від насаджень, що досягли віку стиглості. Цим займаються лісокультурниці, які, пересадив­ши сіянці на відповідну пло­щу, впродовж п'яти років здійснюють за ними ретель­ний догляд.

Саджанці різних культур, що вирощують у розсаднику лісництва, також реалізують населенню, організаціям та підприємствам з метою озе­ленення території.

Наприклад, торік висади­ли майже тонну жолудів. А цьогоріч пересаджуємо сіян­ці на звільненій площі.

Лісові культури до п'яти­річного віку ретельно пропо­люються, міжряддя обкошу­ються - у цей період треба створити якомога кращі умо­ви для розвитку дерев.

З п'ятирічного до десяти­річного віку, коли крона під­ростаючих саджанців, що набрали силу, змикається, лісники проводять так зване «освітлення», коли механізо­вано чи вручну скошують різні породи, які заглушують основну породу.

Від десятирічного до два­дцятирічного віку проводить­ся «прочистка», яка дещо 'нагадує «освітлення». Дере­вина після «освітлення» і «прочистки» - неліквідна. Це хмиз, який перегниває і слу­жить для лісу добривом.

З 20 до 40 років прово­диться «прорідження», коли залишають найсильніші ек­земпляри дерев, а слабкі дерева вирубують. Також попутно ліквідовують культу­ри, що глушать основну по­роду. Лише на цьому етапі отримуємо деревину, яка після оприбутковування ви­писується на дрова. До речі, за останні десять років ціна на дрова, як і на енергоре­сурси, зросла вдвічі-втричі. Хоча, враховуючи затрати часу, необхідні для вирощу­вання лісокультур, зрозумі­ло, що коштувати дешево лісоматеріал не може. Дере­вина у нас не залежується. Ми хоч і державне підпри­ємство, але утримуємо себе самостійно. Реалізовуємо деревину, з цих же коштів виплачуємо зарплату, подат­ки, забезпечуємо себе необ­хідним інвентарем, технічними ресурсами. Зарплату пра­цівники отримують вчасно.

Вік дерева від 40 до 70 років - це період, коли вже трудиться інше покоління працівників лісу. Всі заходи в тому чи іншому лісництві плануються «Київлісом» згідно із документацією, що перебуває там і заведена на кожну ділянку. На цьому етапі треба сформувати на­садження так, щоб вони були готові до суцільної рубки. Лише коли дерево досягне віку 40-70 років, з'являється ділова деревина, яку викори­стовують на дошки.

Останній етап перед суці­льною рубкою називається вибіркова санітарна рубка, коли вилучаються дерева, вражені хворобами і шкідни­ками. Звичайно, така дереви­на спрямовується на дрова.

За чотири роки до почат­ку головної рубки ніякі захо­ди не проводяться.

Далі спеціалісти вищогорангу роблять відведення ділянки, на якій деревина ретельно перевіряється. Все оцінюється за сортами попородно. Видається лі­сорубний квиток, де дово­диться план деревини, що буде заготовлятися. Пере­вірки проводяться досить ретельні. Адже ділянка під вирубку - це гроші лісово­го господарства, яке впро­довж майже століття (а то й довше) вкладало кошти - пророщувало сіянці, до­глядало насадження. Тож зрозуміло: коли набли­жається момент повернен­ня коштів, покриття затрат, своєрідних «жнив», -ділян­ка перебуває під особливо пильним контролем.

Куди дівається дереви­на? Частину реалізовуємо, аби покрити потреби ліс­ництва. Решта лісопродукції вивозиться на склад Білоцерківського лісгоспу, якому ми безпосередньо підпо­рядковані. На зрубаній і за­чищеній ділянці наступної весни висаджуємо сіянці.

Які існують проблеми? Нещодавно у Чагарах за­тримали чоловіка. За три зрубані дерева діаметром 20-26 см йому нарахували 2200 гривень штрафу. Штраф тим вищий, чим більший діаметр зрубано­го дерева.

Друга проблема - це стихійні сміттєзвалища, які є наслідком низької свідо­мості нашого суспільства. Окрім цього, часто люди випалюють попід лісом суху траву, відпочиваючі залишають непогашені ба­гаття, недопалки, що може спричинити таке лихо, як лісова пожежа, яка здатна знищити багаторічний труд лісівників.

Тож охороняти і берегти ліс- це наша спільна спра­ва, незалежно від того, де хто працює, чим займаєть­ся. Як бачимо, виростити його - це досить довготри­валий процес. Тож хочеть­ся, аби люди це розуміли і до всього живого ставили­ся з любов'ю, адже саме від нас залежить, в якому світі будуть жити наші на­щадки.