Працівники саме цього підрозділу органів внутрішніх справ найчастіше стають героями детективних книг та телесеріалів. Адже на них покладається непросте завдання - розкриття злочинів і розшуку кримінальних злочинців. Щоправда, "за кадром" залишається те, що їхня робота - складна, копітка і вимагає неабиякого професіоналізму, терпіння, знання людської психології.
Поцікавившись історією карного розшуку у нашій державі, я дізналася, що ще у давньоруському збірнику законів «Руська правда» були нормативне закріплені правила розшуку злочинців - «Свод» і «Гонение следа». У наших предків правоохоронні органи мали широку компетенцію. Так, у Х\/-Х\/ІІ ст. «Земський» та «Розбійний» накази не тільки розшукували злочинців, але й вели над ними слідство, чинили суд над винними І виконували вирок. Лише в кінці XVII ст. утверджується посада «сищика», який займався безпосередньо розшуком та затриманням злочинців. У липні 1908 року в царській Росії було створено самостійну службу поліції -карний розшук. А 15 квітня 1919 року Радою народних комісарів України був виданий декрет «Про організацію судово-карного розшуку». Отож цьогоріч службі карного розшуку України виповнюється не багато не мало - 90 літ.
До служби карного розшуку Тетіївського райвідділу внутрішніх справ належать п'ять співробітників. Це начальник карного розшуку, капітан міліції М.А.Шевчук, старший оперуповноважений, капітан міліції С.В.Шестопаль, та оперуповноважені. старший лейтенант міліції В.А. Яцковський, старший лейтенант О.В Жепінський та лейтенант С.В Гобатюк Хоча колектив І невеликий але дружний І добре оркни зований. Недарма у 2008 році він здобув високі показники щодо розкриття злочинів.
Я поцікавилася у старшого оперуповноваженого С В.Шестопаля подробицями роботи відділу Сергій Вікторович розповів, що найбільш поширеними в нашому районі злочинами є правопорушення, пов'язані з уживанням та незаконним обігом наркотиків, причому кількість таких злочинів зростає. За перший квартал минулого року таких злочинів розкрито 15, а в цьому році - уже 23. Трапляються також крадіжки особистого майна (за перший квартал 2009 року розкрито три злочини) та грабежі (за цей самий період - два).
Однак мене цікавили конкретні випадки правопорушень, тож мій співрозмовник розповів про деякі з них. Так, наприкінці минулого року було затримано злочинця, який упродовж п'яти років, здійснював у нашому місті грабежі, в темну пору доби нападаючи на самотніх жінок і відбираючи в них гроші, хутряні шапки, мобільні телефони Таких епізодів було близько десяти Правоохоронцям вдалося вийти на слід злочинця. Ним виявився киянин: який періодично приїздив у гості до своєї знайомої, жительки нашого міста. Здійснивши грабіж, він відразу ж повертався до столиці тому його було й нелегко віднайти.
Взагалі, серед злочинців, які діють на території нашого району, багато так званих «гастролерів». У 2007 році сталося кілька крадіжок виробів із золота та інших цінних речей з будинків наших краян. Вийти на слід злодія вдалося за допомогою відбитків пальців, які він необачно залишив на місці злочину. «Гастролював» у нас житель Черкаської області.
У тому ж 2007 році вдалося затримати ще одного злочинця грузина за національністю, на рахунку якого було багато епізодів крадіжок аж у чотирьох областях України. Цього разу завадою злодію стала спостережливість та небайдужість однієї з наших співгромадянок. Жінка випадково побачила у вікно що біля приміщення нотаріальної контори стоїть машина з незнайомими номерами та крутяться якісь підозрілі люди. Вона на всяк випадок записала номер автомобіля та зателефонувала в міліцію. Незнайомці і справді виявилися злодіями, яких затримали як-то кажуть, «по гарячих слідах».
- Добре, якби всі наші краяни були б такими обережними і свідомими, 'як ця жінка, - каже Сергій Вікторович. - Тому що насправді наш український менталітет виявляється найчастіше у приказці «Моя хата скраю -я нічого не знаю».. Гірше того, деякі люди ще й надмірно довірливі а злочинці вміють цим скористатися. Зафіксовано чимало ви падків, коли наші земляки, особливо жінки, повіривши «щирим» розповідям, впускали до своїх домівок різних шахраїв, а потім бідкалися на свою необачність. Хотілося б застерегти їх від подібних вчинків та звернутися з проханням: якщо ви стали жертвою злодіїв або свідком чогось підозрілого -не бійтеся звертатися до міліції Цим ви допоможе те вчасно затримати правопорушників та не допустити скоєння ними наступного злочину
***
Розмова з працівником карного розшуку була дуже цікавою. Виявляється, і в нашому провінційному містечку трапляються детективні історії, не гірші, ніж на сторінках книг та телеекранах Але все ж хотілося б, щоб менше небезпек і неприємностей чекало на людей, щоб не боялися ми ходити ввечері по вулицях. Цілком можливо, що так воно і буде, адже кожного дня, без вихідних, 24 години на добу, оперуповноважені та інші працівники міліції несуть свою службу, захищаючи безпеку суспільства та держави, спокій людей, серед котрих вони живуть і для яких працюють.
Л.ІВАНЧЕНКО.